Моя розповідь буде присвячена життєвому шляху мого батька: мужнього чоловіка та великого патріота своєї держави, шляху,  від звичайного  українського хлопчика до добровольця Правого Сектору.

    Волошин Григорій Васильович  народився 1922 року у селі Липовеньки, Голованівський район, Миколаївська область, пройшов  голодомор та війну. Григорій  мужньо боронив рідну землю від німецько-фашистських загарбників в роки Другої світової війни з 1943 по 1945 рік. Він був кулеметником, мав безліч поранень. Після війни повернувся до рідної домівки і з гордістю виховував дітей та онуків.06 квітня 1985 року був нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня.

    Волошин Сергій Григорович народився 20 лютого 1976  року в місті  Первомайську, в звичайній українській родині.

    Почувши в ранішніх новинах про загибель на майдані Сергія  Нігояна, він зорганізував групу однодумців, з якою вирушив до  Києва, де  долучився до самооборони Майдану. Після буремних подій 18-19 лютого 2014 року та втечі президента Віктора Януковича, в нашому місті була зорганізована Первомайська самооборона. Сергія  Волошина було обрано сотником самооборони міста.

    В березні 2016року,пройшовши військовий вишкіл, вирушив  в зону бойових дій. Мій тато був непридатним до військової служби за станом здоров’я, тому в зону проведення АТО пішов добровольцем.Там він провів понад 20 ротацій в зоні бойових дій у складі Добровольчого Українського корпусу «Правий Сектор».

За цей час боронив нашу рідну землю  від російських загарбників  на таких ділянках фронту як: с.Новгородське, с.Водяне, с.Опитне, с. Піски, с. Красногорівка, смт. Мар’янка та ряд населених пунктів на Маріупольському напрямку.