У Первомайській ЗОШ І-ІІІ ступенів була дистанційно проведена виховна година, в якій учнів ознайомили з подіями 26 квітня 1985 року…

     Чорнобильська катастрофа — найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 00 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4- го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).

     Масштаби. Внаслідок викиду у навколишнє природне середовище понад п'ятдесяти мільйонів кюрі радіоактивності, майже третина території України загальною площею 15 тисяч квадратних кілометрів з населенням 2,4 мільйона була забруднена радіоактивними викидами. Оцінки. Аварію на Чорнобильській АЕС, відзначалося учасниками парламентських слухань, присвячених десятиріччю аварії, світове товариство визнало катастрофою планетарного масштабу.

     Відселення. За десять років після аварії на ЧАЕС із забруднених територій відселено 142 тисячі осіб.Великі території земельних угідь були забруднені. Соціальний захист. Зараз український уряд витрачає понад 4% державного бюджету на ліквідацію наслідків чорнобильського вибуху, але складне політичне та економічне становище України не дозволяє забезпечити потрібну фінансову та медичну допомогу потерпілим від цього ядерного лиха, якого ще не знав світ. Головними причинами катастрофи було: 1.Проведення недостатньо повно та правильно підготовленого електричного експерименту. 2.Низький рівень культури операторів, керівництва як станцій, так і міністерства електрифікації в цілому в галузі ядерної безпеки. 3. Недостатній рівень безпеки графіт-уранового реактора РБМК-1000. 4. Помилки персоналу.

     Всі ці факти відомі світовій громадськості. Роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26.04.86 р. проводились під керівництвом Урядової комісії СРСР, яка почала працювати в Чорнобилі вже з другої половини дня 26 квітня і продовжувала свою діяльність до 1991 року. Еколого-біологічні наслідки Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами - опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення: зовнішнє та внутрішнє. Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня. Значна частина радіоактивного викиду із зруйнованого 4-го блоку осіла в ближній зоні. Сьогодні вона умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). В гострий період аварії рівні опромінення в зоні відчуження досягали сотень рентгенів за годину тільки по гамма випромінюванню. Потужність дози бета випромінювання була в 10-100 разів більша, що призвело до прояву гострих ефектів, аж до загибелі, у деяких найбільш чутливих до радіації рослин та організмів.

     За минулі після аварії 20 років повністю розпались не тільки короткоживучі, а й середньоживучі радіонукліди. Потужність дози зовнішнього опромінення значно, на декілька порядків величин, зменшилася. В навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго - та наддовгоживучі радіонукліди цезію, стронцію та трансуранових елементів.

     Першопричиною занепокоєння в суспільстві є Чорнобильські радіонукліди, які утворили величезну кількість радіоактивно забруднених матеріалів не тільки в зоні відчуження, але і далеко за її межами. Змінився звичний спосіб життя. І все це через те, що радіонукліди знаходяться на волі, а люди вимушені існувати в умовах радіаційних зон. То чи не краще помістити радіонукліди в зону відчуження, а людям дати можливість жити на своїй землі вільно і без обмежень? Потрібно забути про душевні травми, втрачене майно і моральну шкоду. Настав час думати не тільки про себе, але і про тих, хто тільки-но народжується. Повернемо віру у власні сили і перестанемо бути постраждалим. Пора піднятися з колін і відродити свою землю. Бо ми Нація, яка здатна вирішити всі наші проблеми.