Первомайська гімназія № 1 має цікаву, нескінченну і неповторну історію...

 

     Приміщення школи № 1 було побудовано земством у 1912 році. З цього року вона існує як двокласна земська школа. Навчались у школі 6 років, причому одночасно могло розміститись 6 відділень. Менше приміщення було побудовано спеціально для учительських квартир.



 

    Перший завідуючий школою Чайковський Данило Данилович у 1914 році пішов в армію. А школу прийняла його дружина.
У 1918 році директором став Герасименко Омелян Гаврилович. З 1919 року школа стала називатися Першою трудовою школою (школа - семирічка). Навчалися в одну зміну сім класів по тридцять п'ять-сорок чоловік, всього приблизно 250 чоловік. Вчителів було 12, з них у 1-4 класах - 4; у 5-7 класах - 8. З колективом робочих заводу ім. 25 Жовтня був налагоджений щільний шефський зв'язок. Вчителі допомагали робочим у ліквідації безграмотності. Навчалися у школі переважно діти заводчан, а пізніше – діти колгоспників колективного господарства ім. Сави Дяченка.
     З 1922 року у 1-й школі навчалися в другу зміну учні соцекономічної школи, яка готувала кадри для кооперації. Приблизно з 1930 по 1933 роки школа називалася перша ФЗС, учні 7 класу зранку до 11 години дня (2 години) працювали на заводі ім. 25 Жовтня (політекономічне навчання), а з 13-ї години навчалися у школі.
     У 1933 році перша школа стала середньою. Перший випуск 10-го класу відбувся у 1936 році.
     З 1932 навчального року силами учнів старших класів підсобне приміщення було реконструйоване в політехнічну майстерню. Поступово був придбаний інструмент слюсарний, ковальський, столярний.
     За два роки школа була забезпечена всім необхідним для одночасного навчання 40 учнів. Вже через рік майстерня була механізована: встановлений електромотор, який приводив в рух два токарних верстати для металообробки деревини, циркулярну пилку, теслярний верстат два точила. Завод - шеф подарував школі ще 4 теслярних верстаки.
     А ще один токарний був виготовлений силами самих учнів під керівництвом М. С. Дунаєвського, майстра "золоті руки". Багато інструментів було виготовлено силами учнів та придбано за кошти, зароблені школярами. Першу заробітну платню дало виконання замовлення командування 95 дивізії виготовлення товстого металевого канату довжиною 100 метрів, який розпустили на безліч тонких тросів; потім був виконаний обсяг роботи по виготовленню залізних ліжок.
     В ті роки майстерня школи № 1 вважалася кращою в області: організація праці і обладнання заслуговували високої уваги. Але за розпорядженням Наркомпрома в кінці 30-х років майстерню було ліквідовано, а все обладнання передано Первомайському педагогічному училищу. Тільки після війни майстерня була відроджена знову.
     У зв'язку зі зростанням населення міста кількість учнів з року в рік збільшувалась, і школа не могла охопити всіх дітей свого мікрорайону навіть двозмінною роботою. Тому за 1951-53 роки було добудовано до старого корпусу шість класних кімнат за рахунок асигнувань на ремонт.
     За 85 років існування в школі працювали директори:
у 1931 році школу очолив Акулов Антон Давидович. З 1944 року по 1948 рік включно посаду керівника школи займав С. Колісниченко, а тоді знову повних десять років директором працював А. Д. Акулов.
    З серпня 1957 року по серпень 1987 року директором ЗОШ №1 був Солтановський Дмитро Тихонович.
Його ім'я серед інших славних імен вважається найяскравішим. Це глибоко шановна усіма людина, гордість школи, у якій і сам колись навчався і якій безкорисливо віддав тридцять довгих років, зробивши її однією з кращих серед шкіл міста.


      Музей історії та Первомайської ЗОШ №1 було створено за ініціативи вчительки школи Новікової Ганни Яківни, яка закінчила ЗОШ №1 в 1941 році. Все почалося з маленької кімнатки і кількох експонатів: заржавілі гільзи гармат, листи з фронту, фотокартки випускників минулих років. Ганна Яківна зуміла зацікавити учнів пошукової роботою. 
     До 30 – річчя Перемоги в школі було відкрито пам’ятний знак випускникам школи, що загибли в роки Великої Вітчизняної війни. Рада піонерської дружини вирішила зібрати відомості про всіх чиї імена занесено на гранітну стеллу. З цього почалася робота пошукової групи. 
     

    В 1979 році матеріали було узагальнено і оформлено експозиції музею школи.
     Саме приміщення школи є історичною пам’яткою. Воно було збудовано земством у 1912 році. З цього року школа існувала як земська двокласна. Навчались у школі 6 років, при чому одночасно могло розміститись 6 відділень. Сьогоднішній корпус №2 – це приміщення, яке було побудовано спеціально для учительських квартир. Першим завідуючим школою був Чайковський Данило Данилович. У 1914 році він пішов до армії, а школу прийняла його дружина. У 1918 році директором став Герасименко Омелян Гаврилович. З 1919 року школа стала називатися Першою трудовою школою (школа-семирічка), навчалися в одну зміну 7 класів по 35-40 чоловік, всього приблизно 250 учнів. Вчителів було 12, з них в 10-4 класах – 4; у 5-7 класах – 8.
     З колективом робочих заводу імені 25 Жовтня (сьогодні – ВАТ «Первомайськдизельмаш» був налагоджений щільний шефських зв’язок. Вчителі допомагали робочим у ліквідації безграмотності, навчалися у школі переважно діти заводчан, а пізніше - діти колгоспників колективного господарства ім. Сави Дяченка.
     З 1922 року у Першій школі навчалися в другу зміну учні соцекономічної школи, яка готувала кадри для кооперації. Приблизно з 1930-1933 роки школа називалася Перша ФСЗ, ячні 7-го класу зранку до 11 години дня працювали на заводі ім. 25 Жовтня (політ економічне навчання). А з 13 години навчалися у школі. У 1933 році Перша школа стала середньою. Перший випуск 10-го класу відбувся у 1936 році (цікаво, що з 30 випускників 28 одержали вищу освіту). З 1933 навчального року силами учнів старших класів підсобне приміщення було реконструйоване в політехнічну майстерню. Поступово був придбаний інструмент слюсарний, ковальський, столярний. 
     Завод-шеф подарував школі 4 теслярських верстати. Верстати робили і самі учні під керівництвом М.С.Дунаєвського. Багато інструментів біло виготовлено силами учнів та придбано за кошти, зароблені школярами. Першу заробітну платню дало виконання замовлення командування 95-ї девізії – виготовлення товстого металевого канату довжиною 100 м, який розпустили на безліч тонких тросів, потім був виконаний обсяг роботи по виготовленню залізних ліжок. В ті роки майстерня школи №1 вважалася кращою в області: організація праці і обладнання заслуговувала високої уваги. Але за розпорядження Наркомпроса в кінці 30-х років майстерню було ліквідовано, а все обладнання передано Первомайському педагогічному училищу. Тільки після війни майстерню біло відроджено знов. 
     У зв’язку зі зростанням населення міста кількість учнів з року врік збільшувалась. І школа не могла охопити всіх дітей свого мікрорайону, навіть двозмінною роботою. Тому за 1951-1953 рр. було добудовано до старого корпусу 6 класних кімнат за рахунок асигнувань на ремонт. Багато було зроблено силами учнів та вчителів. Завдяки участі учнів у будівництві вдалося заощадити багато коштів, які не були закладені у кошторис. 

 


    За майже сторічне існування зазнала небагатьох директорів: 

    • у 1931 році школу очолив Акулов Антон Давидович
    • з 1944 -1948 р. посаду директора школи займав С.Колісниченко 
    • повних 10 років директором працював Акулов А.Д.
    • з серпня 1957 року по серпень 1987 року директором школи став випускник школи 1940 року Солтановський Дмитро Тихонович

    Його ім’я серед інших славних імен вважається найяскравішим. Йому в музеї присвячено окрему експозицію. Дмитро Тихонович був глибоко шанованою усіма людиною, гордістю школи, у якій і сам колись навчався, і якій безкорисливо віддав 30 довгих років, зробивши її однією з кращих не тільки в місті, а і в області. За роки його роботи директором відбулося дуже багато змін: по-перше було вирішено збудувати новий навчальний корпус. Будували його в дві черги. У 1961 році було збудовано спортивний зал. До речі, на той час, він був найбільшим і найсучаснішим, тому і став центром спортивної пропаганди у всьому мікрорайоні школи. Уже давно вважається нормою, що кожен учень добре знає про героїчне минуле цієї людини, яка була довгі роки живою легендою для всіх. Дмитро Тихонович Солтановський пройшов під час війни від рядового до капітана, звільняв рідний Первомайськ, воював у Румунії, Австрії, Чехії, Угорщині. Бойовому шляхові бувшого директора в музеї присвячено окрему експозицію. Солтановський Дмитро Тихонович був людиною, яку любили всі: і учні, і колеги, і друзі, і знайомі. Сьогодні його вже немає серед живих, але про його трудові заслуги з повагою і вдячністю говорять в місті. 
     Окремою експозицією в музеї є матеріали про 20 випускників школи, що загинули в роки великої Вітчизняної війни. Пошуковці зібрали спогади їх однокласників, батьків. Сім’ї передали до шкільного музею їх особисті речі: табелі, щоденники, малюнки, листи з фронту. Щороку під час проведення мітингу пам’яті до Дня Перемоги зачитується імена цих учнів та факти їх біографії.
«Все починається з дитинства», - так сказав поет, п дитинство починається із сім’ї, із школи. Сім’я – це батько й мати, а школа – це передусім учитель. Два найбільших призначення на землі!
Відношення до батьків – це пробний камінь усієї людської гідності. Але і відношення до учительського викладання – теж.
     «Якщо вчитель має тільки любов до справи, це хороший вчитель. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і любов до учнів, він – досконалий вчитель». Саме такими учителями, Учителями з великої літери були і є більшість вчителів першої школи. Про них розповідає окрема експозиція. Тут матеріали про учительські династії Солтановських та Коломійців, про ветеранів учительської праці Сологуб М.О., Константинову Л.П., Шаповалову В.І., Гетьмана В.І. та багатьох інших. У 2009/2010 навчальному році пошукова група музею зібрала спогади, фотоматеріали про вчителів, що знаходяться на пенсії.
     З 1957 року в школі існує «Книга пошани». Це один із цінних експонатів музею. В книзі зберігаються і поступово накопичуються імена кращих учнів школи. Розповіддю про Безимянну Світлану Михайлівну, першу золоту медалістку школи починається екскурсія по слідуючому розділу музею «Вони прославили школу, місто, країну». Так, родина Ткачук подарувала школі 3-х золотих медалістів: Розаліну Єпіфанівну, Олену Валеріївну та Владислава Валерійовича. Серед шанованих випускників школи Крапівченко С.І., Шклярський О.М., Шурко С.В., Колесніченко О.А. та багато інших. Випускники школи залюбки приходять і обов’язково відвідують шкільний музей, адже тут є і те, що зібрано за їх участю, і матеріали про них самих. 
     Історія не стоїть на місці. Народжуються нові ідеї, крутиться колесо натхнення, невеличке приміщення музею перестало задовольняти потреби школи. Тому у 2010 році було прийнято рішення про перенесення музею в інше, більшу за площею кімнату. Сьогодні музей знаходиться в стадії переобладнання. До 100-річчя школи буде відкрито нові експозиції, осучаснено обладнання. 
     Завтра настане новий день, зашумить гілля на шкільному подвір’я берізка, завирує дитячий гамір у всіх корпусах, хтось заглибиться у підручники, хтось їх просто забудеться удома, хтось прославиться на контрольній, а хтось переможе у Всеукраїнському конкурсі, а ще хтось, готуючись до уроків, складе і заспіває нову пісню. З таких дрібничок складається наше шкільне існування. Так пишеться історія школи. І вже завтра буде створена нова сторінка нашої історії. І нікому не відомо, якою вона вийде. Ми знаємо лише одне - наша історія, як і сама школа, має бути світлою і славною, потрібною і вічною.

Друзі сайту
  • Професійне портфоліо
  • Інноваційна математика
  • http://mozgunoff.at.ua/
Контакти
ПЕРВОМАЙСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ №1

55213 Миколаївська область
м. Первомайськ вул. Л.Шмідта,25



(05161) 4-23-73 pervoschool1@gmail.com pervoschool@bk.ru
МИ НА КАРТІ